МАРТИНЕНКО ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

опубліковано 27 квітня 2026 року о 15:04

14.06.1968, м. Самар - 17.09.2022, поблизу н.п. Соледар

Позивний: «Мартин»

Юрій закінчив Самарівське професійно-технічне училище №48, працював електриком — був майстром своєї справи, відповідальним і працьовитим.

Коли почалася війна, він став до лав 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, аби захищати рідну землю.

17 вересня 2022 року Юрій зателефонував дружині. Радів, що вдалося встановити зв’язок, і можна хоч на хвилину відчути близькість рідної людини. Говорили про різне — про буденне, але таке дороге. І серед тиші війни пролунали слова, які дружина пам’ятатиме назавжди:

“Я на завданні, а тут така чудова кульбабка. Хочу тобі її подарувати…”

Пообіцяв, що сфотографує і надішле. Але фото так і не прийшло.

20 вересня прийшла страшна звістка — Юрія не стало.

Тепер, дивлячись на кульбабки, дружина знову чує його голос — теплий, рідний, сповнений любові.

У Героя залишилися дружина, син і онуки, які його безмежно люблять й пишаються ним. Юрій був надійною опорою для сім’ї, доброю людиною та справжнім патріотом.

За проявлену мужність і вірність Батьківщині нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

У розділі «Історії загиблих Героїв»