
10.04.1999 м. Самар – 06.05.2022, м. Маріуполь
Позивний: «Вайтік»
Навчався Богдан у коледжі радіоелектроніки, де захопився технікою. Після навчання працював у фірмі «Вортекс», займаючись ремонтом телефонів та комп’ютерів, а згодом — електриком на заводі «Інтерпайп НМТЗ». Богдан мав безліч захоплень — спорт, біг, бокс, воркаут, він гарно малював і грав на гітарі. У кожній справі був старанним, наполегливим і відданим, бо таким був у всьому — у житті, у дружбі, у службі.
Коли настав час захищати Україну, Богдан став до лав полку «Азов», де служив солдатом-гранатометником. Його девіз звучав гордо і по-воїнськи: «Краще обладунки воїна, ніж нашийник раба!»
5 травня, виконуючи бойове завдання, Богдан отримав поранення, але ще десять годин тримав позицію, не відступаючи.6 травня, коли евакуаційний автомобіль приїхав, щоб забрати його для надання медичної допомоги, у нього влучив ПТУР.
За мужність і відвагу Богдан нагороджений медаллю «За службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).У нього залишилися мама, наречена, бабуся та дідусь. Для них він назавжди залишиться світлом, яке ніколи не згасне.